Геморой та анальні тріщини зустрічаються частіше у чоловіків, ніж у жінок. Особливо часто вони турбують під час вагітності в останньому триместрі та після пологів. До причин виникнення анальних тріщин і геморою відносять малорухомий спосіб життя, алкоголь, порушення випорожнення, хвороби шлунково-кишкового тракту та промежини, травми анального отвору, надмірну вагу та інші.
Які скарги у хворих з гемороєм та тріщинами
спазми анального сфінктера;
випадання гемороїдальних вузлів з прямої кишки;
біль або свербіж в області анального отвору;
кров’яні виділення із анального каналу;
біль під час випорожнення.
Діагноз ставиться на основі скарг, анамнезу, пальцьового обстеження, аноскопії, огляду аноскопом, дзеркалами або після проведення ректороманоскопії.
Методи лікування Зіткнувшись з гемороєм, кожна людина всіма силами намагається вирішити проблему найменш радикальним шляхом, а саме, за допомогою консервативного лікування. Але що робити, якщо ні таблетки, ні свічки, ні мазі так і не допомогли? Зваживши всі за і проти лікар-проктолог, ймовірно, призначить операцію по видаленню геморою. Власне, боятися цього не потрібно. Сучасні технології роблять цей процес безпечним і дозволяють вибрати метод з найменшим втручанням.
Геморой та анальні тріщини лікують консервативним або оперативним методами. Вибір залежить від встановленого діагнозу. На початкових стадіях хвороби лікар призначає дієту, медикаментозні препарати та місцеву терапію (свічки, мазі тощо). Також в наші дні частим є застосування лазерних методик.
Коли потрібно вдаватися до хірургічного втручання? Хірургічне видалення гемороїдальних вузлів показано у тому випадку, коли консервативні методи виявляються малоефективними, та існує загроза випадання вузлів, сильної кровотечі і тромбозу. Гемороїдальні вузли являють собою утворення округлої форми, наповнені кров'ю. Зазвичай вони знаходяться навколо анального отвору, легко визначаються при огляді і пальпації. При відсутності ускладнень вузли м'які і еластичні, безболісні, а у випадку запалення або тромбозу вони є набряклими, щільними.
Перш ніж вдатися до радикальних методів, лікарі намагаються призначати малоінвазивні процедури. Найчастіше вони мають успіх у хворих молодого віку. Особам середнього та похилого віку частіше доводиться вдаватися до оперативного лікування.
Передопераційні особливості Перед операцією пацієнту прийнято проводити повне обстеження, і якщо стан його здоров'я задовільний, і він здатний перенести операцію, то лікуючий лікар, ретельно все зваживши, призначає видалення геморою. Як правило,операція здійснюється в період ремісії хвороби, тобто тоді, коли відсутній гострий запальний процес.
У сучасній проктології досить популярними є малоінвазивні методи лікування геморою при І та ІІ стадіях хвороби:
склерототерапія – у гемороїдальний вузол вводиться препарат, який склеює хворобливі судини. Метод використовують при невеликому геморої, але не рекомендований для випавших гемороїдальних вузлів;
лігування латексними кільцями – такий спосіб ефективний для І та ІІ стадії геморою. На гемороїдальні вузли спеціальним приладом надягаються латексні кільця, через 7-10 днів вузли самі відпадають;
фотокоагуляція – процедура виконується спеціальним приладом, який створює коагуляційний ефект. Таким чином кров перестає поступати у вузол. Метод ефективний при внутрішньому геморої початкової стадії;
кріотерапія – гемороїдальні вузли заморожують за допомогою азоту, після чого відбувається їх відмирання.
доплерівська дезартеризація – сучасний апарат обладнаний спеціальним датчиком, який розпізнає гемороїдальну артерію і лігує її розсмоктуючими нитками;
застосування лазеру
Найефективнішим лікуванням геморою при І – ІІ ст. являється латексне лігування, а при ІІІ – ІV ст. хірургічна операція за Морганом в модифікації Масляка. Використання лазерного лікування може бути застосоване при усіх стадіях геморою.